Артемий Микитич Попов

 

Арутюн (Артемій) Мегердевич (Микитич) Попов (1839 - 05.1.1892) - власник тютюнової фабрики.

Був одружений з Антоніною Ісааківною (Саакянівною) Асвадуровою.

Тютюнове виробництво було засноване Арутюном Мегердевичем Поповим у 1860-му році . Надалі вірменина Попова будуть називати Артемієм Микитичем. Він порідниться з не менш відомою вірменською родиною Асвадурових і пізніше конкуруватиме на тютюновому ринку Одеси зі своїми родичами. Спочатку фабрика Попова розміщувалась у Красному провулку, 14. Пізніше фабрика Артемія Микитича переїде на Успенську, 52 Магазин, де реалізовував свою продукцію Попов, знаходився на Дерибасівській у будинку Вагнера.

На початку 1890-х років на фабриці Попова працювало 300 чоловік.

1889 р.

Одесский вестник. 1892. 7 (19) листопада (№ 287).

Одесский вестник. 1892. 8 (20) листопада (№ 288).

Одесские новости. 1892. 7 (19) листопада (№ 2445).

Одесские новости. 1892. 8 (20) листопада (№ 2446).

Після смерті Артемія Микитовича Попова керувати тютюновою фабрикою стали його син Дмитро та вдова Антоніна Ісааківна (Саакьяновна). Дмитро Артемович Попов закінчив гімназію та Новоросійський університет. Він вступив у справу коли йому було лише 18 років . Разом із матір'ю молодий підприємець організував акціонерне товариство «Спадкоємці А.М. Попова». Відразу ж було опубліковано повідомлення для своїх постійних замовників, де говорилося, що фірма докладе всіх зусиль, щоб вироби, що випускаються у продаж, і надалі відповідали бажанням любителів гарного тютюну.

На рубежі століть виробництво Попових переїжджає з Успенської вулиці до власного будинку на Малій Арнаутській, 63.
Легендарними стануть цигарки «Salve», які почне випускати фабрика Попових на початку XX століття. Вони небезпідставно вважалися найкращими цигарками в імперії. Пізніше навіть з'явиться відома реклама: «Слава йде, як дим, гроші йдуть, як дим, життя йде, як дим, але ніщо так не вічне, як дим цигарок «Salve» . Залишаться «Salve» і в літературі. Юний Юрій Олеша писав:

 «Ах, время жареных индеек, 

  Пирожных, водки (сладкий звук) 

  И «Salve» 6 за 10 штук!». 

Пачка, що вміщала 10 цигарок, коштувала 6 копійок. І на ній вказувалося, що ці вироби забороняються продавати дорожче за виставлену ціну. Усередині коробки з цигарками також був спеціальний вкладиш, в якому розповідалося про переваги фільтруючого мундштука . Випускалися, звичайно, й інші марки цигарок, наприклад «Графські» .

Фабрика продовжувала працювати під час Першої світової та у революційні роки . Так, в "Одеському листку" від 2 жовтня 1919 року було розміщено оголошення: "Новий випуск натуральних турецьких тютюнів найвищої якості Акціонерного товариства "Спадкоємці А.М. Попова" - "Ніл", "Гудал", "Арабік", "Турецький" та ін.

1903 р.

З колекції А.О. Дроздовського.